Театральна студія "Дебют"

До Міжнародного дня театру

Ведучий 1. «Життя — театр, а люди в ньому актори». Цей Шекспірівський постулат як ніщо інше є надто доречним як для способу нашого життя в цілому, так і для тих, для кого сам театр став життям.

Ведучий 2. Недарма так уклалося, що на підтвердження вічності і неповторності театрального мистецтва — носія духовності й таланту — водночас ми з окриленим піднесенням відзначаємо Міжнародний день театру.

Ведучий 1. Ще в 1941 році всі театри світу, об'єднав під егідою ЮНЕСКО Міжнародний інститут театрів. А день театру — 27 березня встановив у 1961 р. ІХ конгрес МІТ. Згідно його статуту діяльність театральних колективів повинна направлятись на «укріплення миру і дружби між народами та розширення творчої співдружності всіх діячів світу».

Ведучий 2. Адже велич кожної держави вимірюється висотою і розмахом її з культури. Решта — зброя, технологія, спосіб виробництва, партійна боротьба скороминуща: залишаються у віках тільки пам'ятки культури, неперевершені шедеври людського генія.

Ведучий 1. Саме мистецтво — одна з найголовніших складових частин життя будь-якого суспільства, неодмінна умова і запорука прогресу, розвитку цивілізації та інтелекту людини. Там, де немає творчості, фантазії, там немає руху вперед.

Недаремно в народному прислів'ї сказано: «Життя без праці — злодійство, життя без мистецтва — варварство».

Ведучий 2. Мистецтво незбагненне й незрівнянне

Його не може розум осягнуть

Є в ньому вічна і священна тайна,

Що кличе людство на духовну путь.

Мистецтво піднімається на крилах

До вищої мети між інших мет.

Воно летить невпинно і нестримно,

Шляхи його — мов спалахи комет.

Ведучий 1. Якось незримо і назавжди, впевнено завоювавши свої провідні позиції, увійшов і у наше життя театр.

Ведучий 2. Сцена — це особливий світ. Прекрасний світ, в якому все незвичайне.

Ведучий 1. Сцена допомагає нам заглянути в майбутнє або навпаки: поринути в далеке минуле.

Ведучий 2. А головне: вона нас вчить бачити прекрасне і в житті і в людях.

Ведучий 1. Свет яркий свет и сейчас

Смотрят на нас сотни ласковых глаз.

Они как судьи.

Ведучий 2. Сцена по-новому открыла мне мир

Сцена — это Старицкий, Гоголь, Шекспир

И так всегда будет.

Ведучий 1. И вновь артисты на сцене, как много лет назад

Сцена это боль, это рай, это ад

Людские судьбы

Ведучий 2. Сцена — это слёзы, радость и боль

Сцена — это мгновение, любимая роль

Во мне жива и будет

Ведучий 1. Здесь нет ни фальши, ни розни, ни лжи

Сцена — это твоя и его жизнь

Любовь и дело.

Ведучий 2. Сцена — это задорный смех до слез.

Сцена — это всегда все всерьез

Все — до предела

Ведучий 1. Но наступает минута, когда мы

С ней прощаемся навсегда

Все это больно

Ведучий 2. Годы пройдут, но не беда.

Сцена не мода — она навсегда

Шутить довольно

Ведучий 1. Сцена — это рай, это боль, это ад.

Сцена — это жизнь наших ребят

Всех, всех, кому расставаться с ней больно.

Ведучий 2. «Артистом треба спочатку народитись, а потім ним стати», - наголошував Панас Саксаганський.

Ведучий 1. «Вміти чарувати публіку, захоплювати її своєю грою, велике щастя для актора», - ніби продовжує М.Садовський.

Ведучий 1. Саме тому ми і зібрались в цьому залі, щоб вшанувати наших артистів.

Ведучий 2. Подякувати їм за ті муки творчості, які вони відчували, готуючи ту чи іншу роль.

Ведучий 1. Подякувати їм за вірність сцені, за ті приємні хвилини прекрасного, які вони нам дарували.

Ведучий 2. Дивіться! Яка у нас велика і дружна родина. Родина справжніх артистів. Тут і старші учні і молодші і наймолодші, які недавно прийшли на сцену.

Ведучий 1. Це твої таланти — гімназія. Без них ти б втратила часточку духовності.

Ведучий 2. Часточку людяності і доброти.

Ведучий 1. Надія і добро хай будуть з вами

І світло в душах не згаса повік.

Ведучий 2. Гордіться, батьки, своїми дочками й синами.

А Бог хай вас береже ще довгий — довгий вік.

Ведучий 1. Сьогодні у нас свято. Свято неабияке. Свято театру, сцени, свято найменших акторів, які підготували для вас казку «Білосніжка».