Головна » Файли » Великдень

Великдень — 2012
17.03.2015, 20:22

Великдень — 2012

 

Ведучий 1. Вслухайся в тишу, у лагідний подих весняного вітру, в радісне щебетання пташок...

 

Ведучий 2. Вслухайся в тишу... і, можливо, тоді ти почуєш, як у двері твого серця Хтось стукає.

 

Ведучий 3. Вслухайся в тишу. Бо в тій тиші витає Той, Хто завжди був і буде, найвища у світі Правда і Краса.

 

Ведучий 4. Він — світло для світу, яке не згасає.

 

Ведучий 1. Вслухайся в тишу... Прислухайся, йде велике свято...

 

Ведучий 2. Великдень... вже добро небес

Сьогодні тут у нашім домі.

Вітаємось: - Христос Воскрес!

Заходьте, друзі і знайомі!

 

Ведучи й 3. Великдень — одне з найбільших свят християн, яке святкують в Україні ще з Х ст. навесні й пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великдень, або Великий день.

 

Ведучий 4. У нашому житті є дні, коли ми оглядаємося на пройдений шлях, осмислюємо свої вчинки і слова, запитуємо в своєї совісті: «Чи так я живу?». Тоді звертаємось думками до наших ідеалів із ними звіряємо — праведні чи неправедні ми.

 

Ведучий 1. Для кожного християнина вічним і неперевершеним ідеалом є образ Ісуса Христа, Сина Божого, який «зійшов із небес і став чоловіком задля нашого спасіння».

 

Ведучий 2. Але для цього йому треба було принести себе в жертву, пройти у терновому вінку через муки, витримати тортури, пронести важкий хрест на гору Голгофу, щоб там бути розп'ятим ворогами і вмерти на цьому хресті.

 

Ведучий 3. Подумки проходячи страсною дорогою Христа, ми очищаємо свою душу від усякої скверни, якої так багато у нашому повсякденному житті.

 

Учень 1. Усі дванадцять апостолів

Сиділи за довгим столом:

Пили вино,

Їли опрісноки,

чекали паски,

клялися у вірності Учителеві.

Ніхто нікого і не думав підозрювати,

навіть не здогадувалися,

що його чека...

 

Учень 2. Великий день настав. О, як вони кричали!

Свої — Свого — кричали: «Розіпни!».

Я думав, жарт вони якийсь зіграли,

Оті єврейські дочки і сини.

Кому він шкодив? Кесарю чи Богу?

Не похитнеться від такого Рим!

Та ні, такі насуплені і строгі.

Месія? Цар? Та будь Собі хоч ким...

Аби лиш у імперії був спокій

І справно кесарю платили все.

Вже скільки їх було, отих пророків!

То ще один біди не принесе.

Я думав так: щоб від гріха — найдальше.

Я нічиєї смерті не хотів.

І в голосі не чув я фальші,

А натовп цей — за мить от озвірів!

Плювали, били. Не боялись Бога.

Придумали вже на самий кінець -

Взяли тернове гілля та із нього

Сплели Йому на голову вінець!

Я думав замінить його Варравою -

Розбійник, злодій — кат на нього жде.

Бо цей і так покритий вже неславою.

Доволі з нього, хай додому йде.

Але не вийшло. Натовп як сказився.

А він мовчав.

Взяв хрест Свій на плече.

Пішли на гору. Я вже тут лишився,

Немилосердно сонце так пече...

 

 

Учень 3. Хто першим крикнув у юрбі тоді?

Невже Ти голос той не міг впізнати?

Від нього, наче хвилі по воді,

Котилося: - Розіпни його, Пилате!

Чиї вуста сплюгавили ту мить,

Як ти встояв, промінням осіянний, -

І янголи злітали у блакить,

А мали б тобі крикнути: - Осанна.

А мали б впасти перед Тебе ниць,

Сліди Твоїх сандалій цілувати.

Землі б здригнутися від грошей й блискавиць,

Від слів отих: - Розіпни його, Пилате!

А ти стояв, як жертвенний агнець.

Вінець із терну — всі Твої оздоби.

Невже Ти, Господи, не знав, що це кінець

Твоєї чоловічої подоби?

Пішли усі. Хто знав його й не знав,

Поділену забрали одежину.

Лиш той розбійник справа, що конав,

Впізнав у ньому Бога — не людину.

 

Учень 4. - Я йшов додому, ніс сухих дровець,

І сів спочити, сповнений тривоги.

І раптом тут зчинилося таке!

Прямує натовп на гору Голгофу...

Ведуть аж трьох. Один з них ледве йде.

Я й підійшов: - Дай допоможу хоч трохи.

Бо всі ми люди. Як-не-як — брати.

Одна в нас кров. І Бог один над нами.

І взяв Хреста.

І стало легше йти,

Бо Він вже був побитий, із синцями.

І ще на гору далеченька путь.

На нього глянув я — душа зчорніла.

Я й не спитав, за що його ведуть.

Я промовчав, бо не моє це діло.

Доніс хреста... І там, вже на горбі,

Він глянув ще раз в душу мою стерлу

- Тут щось не те, - подумав я собі

Й пішов додому, поки ще не смеркло.

В неділю шум: «Ісус воскрес! Воскрес!»,

Й мене питали: «Чи Його я знаю?».

Уперше бачив. Розділив з Ним хрест,

Бо мій мене іще, іще чекає...

 

Учень 5. Де твоя хустина, Вероніко?

Ти Ісусу витерла лице.

Стільки пролетіло літ без ліку,

Але пам'ятає світ про це.

Ти підбігла й стала коло Нього,

І хустиною утерла піт.

Ти дивилась прямо в очі Бога,

А тобі поглянув в душу світ!

 

Учень 6. Це остання дорога Твоя,

Вона звивиста, мов змія.

Слід останній, зелений, на ній,

На дорозі цій страшній.

Йдеш Ти нею, ледве-ледве йдеш.

Хрест на землю не покладеш.

Хрест врізається у плече.

Ця підступність людських сердець!

Ти зчорнів увесь, наче мрець...

І плювок у лице — як удар!

Як пече нас дві тисячі літ.

На останній дорозі Твій слід...

 

Я руки вмив. Приліг собі спочити.

Месія? Цар? У кожного свій хрест.

Ще треба кесареві звіт зробити.

Та чули?

Кажуть, Він воскрес...

Воскрес!

 

Учень 7. Христос Воскрес! Величний дзвін

Воскресний пролунав -

Це честь тому і наш поклін,

Хто смертію смерть здолав.

 

Учень 8. Я не прийшов, щоб покарати світ,

Але зцілити все, що було хворе,

Я не прийшов, щоб загасити гніт,

А щоб розлить любов між вас, як море.

Я не прийшов у золоті й у славі.

Те марнотою є в очах моїх.

Я не прийшов судити й обмовляти,

Бо не за те розп'ястись дав за всіх.

Я не прийшов, щоб царство руйнувати

І в бідноті родився не на те.

Тому прийшов, щоби гріхи прощати.

Та пояснить, що грішне, що святе.

Я вже іду.

Цей час благословен.

Хто видержить прожить

Буде навік спасен.

 

Учень 9. Христос воскрес — радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок.

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, нуж вітати:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

 

Разом Воістину Воскрес!

 

Учень 10. І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Христос Воскрес!

Чи, може, на цьому світі

Із бездуховності воскресли ми!

 

Учень 1. Чуєте, дзвони гудуть?!

 

Учень 2. Чуєте, спів переможний летить до небес?!

 

Учень 3. І люди вітаються, раді й щасливі.

 

Учень 4. Христос Воскрес!

 

Разом. Христос Воскрес! (3 р.)

 

Учень 5. Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

 

Учень 6. Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба змінитися самим, бо саме з кожного з нас спитають: «А що ти зробив?» У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу добру та милосердю. Будьмо християнами — милосердними до всього живого.

 

Учень 7. Радісне свято світлого Христового Воскресіння. Радіє на небесах і на землі суще. У ці дні відкривається небо. І якщо в людини чисті помисли, наміри, то Бог неодмінно почує їх, допоможе здійснитися.

 

Учень 8. Так мовиться у давньому християнському повір'ї. Згадаймо про це хоча б на Великдень. І хай торжествує над світом заповіт, який залишив людству воскреслий Христос: «Возлюби ближнього як самого себе».

 

Учень 9. Готувались до Великодня протягом усього посту. Жінки розписували писанки, які були невід'ємною частиною Великоднього свята. Фарбоване, розмальоване яйце вважають оберегом.

 

Учень 10. З писанок і крашанок розпочинаються великодній сніданок у кожній українській оселі. Яйце — це символ життя, весни, сонця, символ воскресіння Христа. У момент воскресіння Христа каміння на Голгофі перетворилося на червоні яйця.

 

Учень 1. Вкраїнська писанка проміниться життям,

Великдень славить перед цілим світом.

 

Учень 2. Співзвучного весни серцебиття,

В ній оживають трави, птахи, квіти.

 

Учень 3. Назва «писанка» походить від слова «писати2. Крашанки — однотонні, а писанки - «писані» малюнками, орнаментами. Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

 

Учень 4. Мені бабуся розповіла таку легенду. Після смерті Христа сім іудеїв зібрались на банкет. Серед страв була смажена курка і зварені натвердо яйця. Під час банкету хтось сказав, що Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне. Тієї самої миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.

 

Учень 4. Живе у гірському проваллі злий дух, прикутий ланцюгами до скелі. Дуже хочеться йому знати, що діється на Землі. Чекає він, коли люди перестануть розписувати писанки та в мирі жити, тоді ланцюги самі розкриються, та й випустять його на волю.

 

Та весь час і досі чує: «Розписують люди писанки та живуть у мирі». І доки будуть розписувати писанки, доти й буде світ, буде жити Україна-ненька.

 

Учень 5. А я прочитала ось цю легенду. Діва Марія, щоб розважити малого Ісусика, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленою фарбами. Тому великодні яйця прийнято фарбувати не тільки в червоні кольори.

 

Учень 6. Червоний — колір життя, колір дня, радості і любові.

 

Учень 7. Зелений — колір весни, пробудження природи, нації.

 

Учень 8. Блакитний — символ неба, простору, вітру, здоров'я.

 

Учень 9. Жовтий — символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, жита.

 

Учень 10. Але писанки розмальовували не простими візерунками, у кожен символ наші предки вкладали певний зміст.

 

Заходять дівчата у наголовниках, на яких зображені писанки, розказують про символіку розпису.

 

Колесо — знак безперервного відродження життя.

Сонце — символ світла й життя.

Хрест — символ Всесвіту.

Дерево життя — символ природи.

Зоря — знак неба.

Гілка — охорона проти хвороб

Риба — символ води.

Півень - охоронець добра.

 

Учень 1. У нас в Україні найчастіше розписували писанки дівчата. Кожне яйце вони купали у трав'яних фарбах, після цього розмальовували.

 

Учень 2. Якщо дівчина дарувала парубкові писанку — це означало, що вона його вибрала. Дівчата малювали писанки й несли на плай, пускали з гори. Куди вона скотилася, звідти буде суджений.

 

  1. Радість з неба нам сія,

Паска красна день вітає.

Радується вся земля.

Сина Божого встрічає.

Бог нам дав радість із небес

Христос воскрес.

 

  1. Земля зі сну пробудилась

В травах квіти вже розкрились

Звірі й пташка веселиться

Миром божим світ краситься.

Люди, мир дав Бог з небес,

Христос воскрес!

 

  1. Мир нам сам Христос приносить

Мир нам небо всім голосить

Мир той Божий всі вітаймо

Ласку Божу прославляймо

Чудо Божу всіх чудес

Христос воскрес!

 

  1. Учні наші теж співають

Гори й смуток забувають

Слово Боже всім голосять

І спасення всім приносять

А спасення йде з небес

Христос воскрес!

 

  1. Радуйтесь Божі люди

Хай між вами гнів не буде

Хай цвіте любов Божа

Чиста, мила, як цвіт рожі

Та любов прийшла з небес

Христос воскрес!

Категорія: Великдень | Додав: MRcomp
Переглядів: 380 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar